Мотивація до навчання
Проблема розвитку пізнавальної активності школяра не нова, вона має давню історію і притаманна майже всім періодам розвитку педагогіки. Оскільки пізнавальна активність – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності, то не дивно, що увага до проблеми пізнавальної активності школярів в процесі навчання характерна для багатьох педагогів.
Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально - виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. А для того щоб виникла зацікавленість у дитини, потрібна мотивація.
Мотивація – це сукупність всіх спонукань до діяльності. Іншими словами ми можемо сказати, що це сукупність певних мотивів. А.К. Маркова вирізняє соціальну і пізнавальну мотивації. Пізнавальну діяльність школярів спонукає комплекс мотивів, у якому можуть домінувати внутрішні мотиви, пов'язані з її змістом і виконанням, або широкі соціальні мотиви, пов'язані з потребою зайняти певну позицію у системі суспільних відносин. З віком потреби і мотиви та їх структура зазнають відповідних змін.
На уроках у початкових класах дуже важлива пізнавальна мотивація, оскільки в учня починається лише формуватися інтерес до навчання. Важливою роллю вчителя має бути скоординувати правильні пізнавальні мотиви. Для цього можна використовувати як традиційні, так і нестандартні уроки: уроки – марафони, уроки – КВК, брейн – ринги, уроки – тренінги тощо. Велику увагу необхідно приділяти використанню інноваційних технологій, серед яких:
1.Інтерактивні технології кооперативного навчання:
- робота в парах;
- ротаційні трійки;
- «Акваріум»;
- «Карусель»;
- 2-3-4-всі разом.
2.Технології опрацювання дискусійних питань:
- метод «ПРЕС»;
- «Займи позицію»;
- «Зміни позицію»;
- дискусія;
- дебати;
- неперервна шкала думок.
3.Технології колективно-групового навчання:
- « Дерево рішень»;
- «Ажурна пилка»;
- вирішення проблем;
- аналіз ситуацій;
- «Навчаючи учусь»;
- «Мозковий штурм»;
- незакінчене речення;
- «Мікрофон»;
- обговорення проблеми в загальному колі.
4.Технології ситуативного моделювання.
5.Технологія розвитку критичного мислення.
6.Технологія «Створення успіху».
7.Технологія формування творчої особистості.
8.Технологія моніторингу якості освіти.
9.Ігрова технологія.
10.Технологія модульно – розвивального навчання.
Отже, на уроках і в позаурочний час дітям треба створювати ситуацію успіху. Це допоможе для виникнення інших мотивів, рушійної сили. Найдужча мотивація до навчання – зацікавленість. Якщо вдається вчителю зацікавити учня, гарантовано буде досягнутий результат в навчання. Коли дитина живе в атмосфері підтримки – вона вчиться бути впевненою в собі.