Проблема розвитку пізнавальної активності школяра не нова, вона має давню історію і притаманна майже всім періодам розвитку педагогіки. Оскільки пізнавальна активність – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності, то не дивно, що увага до проблеми пізнавальної активності школярів в процесі навчання характерна для багатьох педагогів.

Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально - виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. А для того щоб виникла зацікавленість у дитини, потрібна мотивація.

Мотивація – це сукупність всіх спонукань до діяльності. Іншими словами ми можемо сказати, що це сукупність певних мотивів. А.К. Маркова вирізняє соціальну і пізнавальну мотивації. Пізнавальну діяльність школярів спонукає комплекс мотивів, у якому можуть домінувати внутрішні мотиви, пов'язані з її змістом і виконанням, або широкі соціальні мотиви, пов'язані з потребою зайняти певну позицію у системі суспільних відносин. З віком потреби і мотиви та їх структура зазнають відповідних змін.

На уроках у початкових класах дуже важлива пізнавальна мотивація, оскільки в учня починається лише формуватися інтерес до навчання. Важливою роллю вчителя має бути скоординувати правильні пізнавальні мотиви. Для цього можна використовувати як традиційні, так і нестандартні уроки: уроки – марафони, уроки – КВК, брейн – ринги, уроки – тренінги тощо. Велику увагу необхідно приділяти використанню інноваційних технологій, серед яких:

1.Інтерактивні технології кооперативного навчання:

•  робота в парах;
• ротаційні трійки;
•  «Акваріум»;
• «Карусель»;
• 2-3-4-всі разом.

2.Технології опрацювання дискусійних питань:

•  метод «ПРЕС»;
• «Займи позицію»;
•  «Зміни позицію»;
•  дискусія;
•  дебати;
•  неперервна шкала думок.

3.Технології колективно-групового навчання:

•  « Дерево рішень»;
•  «Ажурна пилка»;
•  вирішення проблем;
•  аналіз ситуацій;
•  «Навчаючи учусь»;
•  «Мозковий штурм»;
•  незакінчене речення;
•  «Мікрофон»;
•  обговорення проблеми в загальному колі.

4.Технології ситуативного моделювання.

5.Технологія розвитку критичного мислення.

6.Технологія «Створення успіху».

7.Технологія формування творчої особистості.

8.Технологія моніторингу якості освіти.

9.Ігрова технологія.

10.Технологія модульно – розвивального навчання.

Отже, на уроках і в позаурочний час дітям треба створювати ситуацію успіху. Це допоможе для виникнення інших мотивів, рушійної сили. Найдужча мотивація до навчання – зацікавленість. Якщо вдається вчителю зацікавити учня, гарантовано буде досягнутий результат в навчання. Коли дитина живе в атмосфері підтримки – вона вчиться бути впевненою в собі.

звіт про технологію.docx (40,4 kB)

Звіт про обдарованих.docx (590,3 kB)